Класифікація фортепіанних штрихів як теоретичний інструмент освоєння піанізму

Autor

DOI:

https://doi.org/10.24195/artstudies.2022-1.6

Słowa kluczowe:

класифікація фортепіанних штрихів, аналіз фактури, методичні засади, комплексний підхід, піаністична майстерність, музична педагогіка.

Abstrakt

У статті відображено результати досліджень виконавської та педагогічної майстерності з точки зору застосування теорії фортепіанних штрихів. Розкрито сутнісний зміст поняття «класифікація фортепіанних штрихів», що є теоретичною базою професійної компетентності педагога та виконавця для ефективної професійної практики. Висвітлено системну структуру піаністичної майстерності, яка складає цілий комплекс використання необхідних природних властивостей руки. Основні положення цієї системи використовуються для успішної діяльності як у виконавстві, так і в галузі музичної педагогіки. Аналіз фортепіанної фактури проводиться з опорою на основні елементи піанізму, які є практичною базою освоєння певної фактури творів будь-якого рівня складності, включаючи елементарні п’єси для початківців. Автором обґрунтовані методичні підходи формування піаністичної майстерності, які є професійними інструментами педагогічної майстерності викладача фортепіано. Охарактеризовано та проаналізовано низку прикладів з концертного репертуару та п’єс для початківців, що поєднують спільні методичні підходи у формуванні різних елементів фортепіанної техніки, у конкретних випадках застосування однакових фортепіанних штрихів. Наведено спільність методичних принципів формування піаністичної майстерності, зокрема: принцип класифікації фортепіанних штрихів, що поєднує різні фактурні виклади, і дозволяє формувати піаністичну підготовку послідовно від першого контакту з інструментом аж до освоєння фактури творів найвищого професійного рівня. Методична система, викладена автором, заснована на принципі цілісного підходу фортепіанної освіти, забезпечує афективну форму використання природних рухових можливостей руки; відповідає принципу методичної компетентності, що дозволяє професійно розвивати майбутнього викладача фортепіано, методично забезпечувати ефективний освітній процес, а також формувати здатність саморозвитку та вдосконалення піаністичної майстерності.

Bibliografia

Бирмак, А. В. (1973). О художественной технике пианиста: Опыт психофизиологического анализа и методы работы. М: Музыка. Гольденвейзер, А. Б. (1958). О музыкальном исполнительстве. В Вопросы музыкально- исполнительского искусства (Вып. 2.) (стр. 3-13). М: Музгиз.

Гофман, И. (1961). Фортепианная игра: Ответы на вопросы о фортепианной игре. М: Музгиз.

Касьяненко, Л. О. (2003a). Піаністичне освоєння фактури твору: Проблеми інноваційних процесів у навчально-виховних закладах. у Проблеми сучасності: Культура, мистецтво, педагогіка: Збірник наукових праць (сс. 101-118). Харків.

Касьяненко, Л. О. (2003b). Работа пианиста над фактурой: Пособие по изучению исполнительской интерпретации фактуры фортепианного произведения. Киев: Национальная музыкальная академия Украины им. П.И.Чайковского.

Коган, Г. М. (1961). О фортепианной фактуре: К вопросу о пианистичности изложения. М: Сов. композитор.

Корто, А. (1965). О фортепианном искусстве: Статьи. Материалы. Документы. М: Музыка.

Лонг, М. (1981). За роялем с Морисом Равелем. В Исполнительское искусство зарубежных стран (Вып. 9) (стр. 75 – 108). М: Музыка. Мартинсен, К. А. (1966). Индивидуальная фортепианная техника на основе звукотворческой воли. М: Музыка.

Музично-Енциклопедичний Словник. (1990).

Нейгауз, Г. (1987). Об искусстве фортепианной игры: Записки педагога. М: Сов. композитор.

Стотика, І. Г., & Власенко, Е. А. (Ред.). (2020). Основи викладання гри на фортепіано: навчальний посібник до курсів «Музично-інструментальне виконавство», «Виконавське мистецтво», «Історія і методика вищої мистецької освіти». Мелітополь.

Фейнберг, С. Э. (1969). Пианизм как искусство. М.

Chopin, F. (1995). Szkice do metody gry fortepianowej. (J.-J. Eigeldinger, Red., i Z. Skowron, Tłum.) Kraków: Musica Iagellonica.

Chopina, F. (1968). Metoda. Ruch muzyczny(12), 5-7.

Kasjanienko, L. (1999). Język muzyki. Bydgoszcz: Świadectwo.

Opublikowane

2023-04-26

Numer

Dział

РОЗДІЛ 2. НАУКОВІ ПОШУКИ У СФЕРІ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА