Приклад оформлення статті

УДК 378+371.13+373.67

 ХУДОЖНЬО-ПІЗНАВАЛЬНА ФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ МЕТАКОГНІТИВНИХ ДОМЕНІВ ІНТЕГРАЛЬНОЇ  КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МУЗИЧНОЇ ТА ХОРЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ

  Інга Олексіївна Хмелевська
кандидат педагогічних наук,
старший викладач кафедри музичного мистецтва і хореографії
ДЗ «Південноукраїнський національний  педагогічний
Університет  імені К. Д. Ушинського»
ORCID: 0000-0001-9129-2173

     Дослідження присвячене вивченню функцій, які виконують метакогнітивні домени інтегральної компетентності майбутніх фахівців музичної та хореографічної освіти в процесі художнього пізнання. На основі здійсненого теоретичного аналізу наукових джерел визначено, що означені метакогнітивні домени як такі забезпечують усвідомленість та цілеспрямованість процесу застосування компетентностей із метою досягнення певних освітніх цілей. З’ясовано, що безпосередньо на процес активізації фахових і трансверсальних компетентностей задля здійснення художнього пізнання впливає метакогнітивний домен «стратегічні знання». Шляхом теоретичного моделювання було визначено, що регуляційні функції останнього дозволяють активізовувати дієвість компетентностей із метою забезпечення процесів формування під час художнього пізнання мистецького тезаурусу, а також ідентифікації та поєднання дискретних художніх явищ у єдину інтерпретаційну концепцію, яка відображує певну культурну картину світу. Експериментальна робота в межах дослідження була спрямована на виявлення функціонального значення метакогнітивного домену «стратегічні знання» в процесі художнього пізнання шляхом порівняння результатів оцінювання рівня сформованості умінь визначати цілі мистецько-освітнього процесу та метаумінь майбутніх фахівців музичної та хореографічної освіти здійснювати інтеграцію художньо-мистецької інформації задля вирішення художньо-інтерпретаційних та творчорозвивальних завдань мистецько-освітнього процесу.
    Ключові слова: художнє пізнання, інтерпретація, герменевтичний підхід, метакогнітивне знання, метакогнітивний домен, інтегральна компетентність, майбутні фахівці музичної та хореографічної освіти.

 ARTISTIC AND COGNITIVE FUNCTIONALITY OF METACOGNITIVE DOMAINS OF INTEGRAL COMPETENCE OF FUTURE SPECIALISTS MUSIC AND CHOREOGRAPHIC EDUCATION

 Inha Oleksiivna Khmelevska
Candidate of Pedagogical Sciences,
Senior Teacher of the Department of Musical Art and Choreography
The State Institution "South Ukrainian National Pedagogical
University named after K. D. Ushynsky"
ORCID: 0000-0001-9129-2173

     The research is devoted to the study of functions performed by metacognitive domains of integral competence of future specialists of music and choreographic education in the process of artistic cognition. Based on the theoretical analysis of scientific sources from the fields of cognitive science, the essence and features of the phenomenon of metacognitive knowledge were considered. In particular, it was determined that such knowledge, providing awareness of the relationship between knowledge, goals and experience, affects the ability to transmit information, learn and exercise self-control and self-development (Flavell, 1979; Simon, 1996). The analysis of works in the field of pedagogy allowed to clarify the functions of metacognitive domains in the content of the competence sphere of specialists, in particular in the field of art education. The study of the views of art critics and pedagogical scientists contributed to highlighting some features of the process of artistic cognition, in particular its focus on the formation of professional erudition of specialists in the field of art education, their ability to cognize and interpret artistic phenomena.

The study was carried out using the following methods: pedagogy of art (to study the peculiarities of the process of artistic cognition); theoretical modeling (to study the functionality of metacognitive knowledge in the content of the competence sphere of art education specialists in the context of ensuring the processes of artistic cognition); a number of empirical methods (to experimentally test the hypotheses of the theoretical study). In particular, by the method of theoretical modeling, it was determined that the regulatory functions of metacognitive knowledge allow to activate the effectiveness of competencies in order to ensure the processes of formation of artistic thesaurus during artistic cognition, as well as the identification and combination of discrete artistic phenomena into a single interpretive concept that reflects a certain cultural picture of the world. The experimental work within the framework of the study was aimed at identifying the functional significance of the metacognitive domain "strategic knowledge" in the process of artistic cognition by comparing the results of assessing the level of formation of the ability to determine the goals of the artistic and educational process and the meta-skills of future specialists in music and choreographic education to integrate artistic and artistic information to solve artistic-interpretive and creative-developmental tasks of the artistic and educational process.  
     Keywords: artistic cognition, interpretation, hermeneutic approach, metacognitive knowledge, metacognitive domain, integral competence, future specialists of music and choreographic education.

Постановка проблеми. Розвиток компетентнісної сфери майбутніх фахівців у галузях музичної та хореографічної освіти, є важливим завданням фахової підготовки. Окремої уваги заслуговує проблема підготовленості згаданих фахівців до застосування набутих компетентностей в умовах практичної діяльності. Зокрема, актуальним є забезпечення ефективного функціонування компетентностей у процесі художнього пізнання, оскільки останнє є, одночасно, основною умовою та кінцевим результатом будь якої діяльності в мистецькій галузі. Художнє пізнання є підґрунтям вироблення виконавсько-інтерпретаційної концепції, основою для визначення ціннісного сенсу твору та подальшої реалізації виховної функції мистецтва тощо....

Аналіз актуальних досліджень. Поняття «метакогнітивний» виникло в межах міждисциплінарних розвідок з погляду ітології, психології, нейрофізіології та когнітивної лінгвістики, які виокремилися в самостійний напрямок наукових досліджень – когнітивістику. Вивчаючи особливості роботи мислення та його взаємодії із навколишнім середовищем, учені (Longuet-Higgins, 1973; Chomsky, 1967; Miller, 2003; Simon, 1996) дійшли висновку, що існує незаперечна подібність між характеристиками функціонування штучного інтелекту та людського мислення. Зокрема, очевидною є основоположна роль метазнання – знання про знання – в обох системах. Як визначив Г. Саймон (Simon, 1996), процеси обробки та актуалізації інформації за допомогою штучного інтелекту та засобами людського мислення спираються на ідентичні алгоритми – і людина, і штучний інтелект відтворюють аналіз ситуацій, явищ, досвіду та, на основі певних висновків, виробляють стратегії подальших дій. Означене розуміння знайшло розвиток у моделі метакогнітивного моніторингу Дж. Флавеля (Flavell, 1979), який обґрунтував наявність в структурі метакогнітивного знання складових, що відповідають за можливість людини передавати усну іфнормацію, навчатися, здійснювати контроль та самоконтроль і головне, забезпечувати власний саморозвиток. Такі складові базуються, за Дж. Флавелем, на усвідомленні взаємозв’язків між знаннями, цілями і результатми аналізу інформації та ситуацій....

Мета статті. З огляду на визначену актуальність проблеми розвитку здатностей майбутніх фахівців музичної та хореографічної освіти до художнього пізнання та ураховуючи потенціальні можливості метакогнітивного знання підвищувати ефективність функціонування компетентнісної сфери, доцільним виявляється дослідження функцій метакогнітивних доменів інтегральної компетентності згаданих фахівців у процесі художнього пізнання.

Методологія дослідження. У ході дослідження були застосовані наукові підходи, зокрема, інтегральний, який забезпечує цілісність та синергію взаємодії елементів дослідження та герменевтичний, активізація дієвості якого в процесі художнього пізнання уможливлює процес переведення художньої інформації у фактологічну та естетичну. На засадах означених підходів, задля досягнення мети дослідження, застосовувалася низка методів, зокрема: теоретичного аналізу наукових праць із галузей когнітивістики (задля вивчення сутності та особливостей феномену метакогнітивного знання), педагогіки (задля уточнення функцій метакогнітивних доменів у структурі компетентнісної сфери фахівців), мистецтвознавства та педагогіки мистецтва (задля вивчення особливостей процесу художнього пізнання); теоретичного моделювання (задля вивчення функціональності метакогнітивного знання в змісті компетентнісної сфери фахівців мистецької освіти в контексті забезпечення процесів художнього пізнання); низка емпіричних методів (задля експериментальної перевірки гіпотез теоретичного дослідження).

Результати та їх обговорення. Художнє пізнання є важливим чинником, що детермінує у багатьох рівень сформованості спеціальних (фахових) компетентностей майбутніх фахівців музичної та хореографічної освіти. У процесі художнього пізнання відбувається формування художньо-інтерпретаційної компетентності, яка забезпечує виконавські та методичні здатності, а також здатності до постановчої діяльності в майбутніх хореографів (Ripalda, 2019; Taebel, 1980). Утім ефективність процесу художнього пізнання в контексті формування згаданих компетентностей та розвитку умінь їх застосування, залежить від міри усвідомлення фахівцем усіх його цілей та складових. У межах дослідження інтегральної компетентності майбутніх викладачів музичного мистецтва і хореографії було встановлено, що в процесі професійної (або навчальної) діяльності фахівець застосовує певний компетентнісний комплекс, структуру якого складають низка фахових, педагогічних і трансверсальних (або, як їх називають, загальних) компетентностей...

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок. Проведене дослідження показало, що процес художнього пізнання, який набуває особливого значення в мистецькій освіті, забезпечується функціонуванням компетентнісної сфери фахівців згаданої галузі. Зокрема, у даному контексті досліджений функціональний потенціал метакогнітивного знання, як феномену, що здійснює управління процесами компетентнісної сфери та забезпечує можливості саморегуляції та саморозвитку фахівців. Означене знання вивчено як таке, що складає зміст метакогнітивних доменів інтегральної компетентності майбутніх фахівців музичної та хореографічної освіти (Хмелевська, 2021). Дослідження функціональності метакогнітивних доменів згаданої компетентності стосовно забезпечення процесів художнього пізнання проводилося за допомогою спеціальних методів, які застосовувалися на тлі активізації дієвості інтегрального та герменевтичного підходів... 

Література

Линенко, А. Ф. (2010). Герменевтичний підхід як умова формування компетентного вчителя. В Н. Давидович, Р. Явия, & М. Довев (Ред.), Международный Форум "Современные тенденции в педагогической науке Украины и Израиля: путь к интеграции" (стр. 22-23). Самария: Ариэль.

Ніколаї, Г. (2010). Музично-педагогічна компаративістика: шляхи розвитку. Порівняльно-педагогічні студії, 1-2. Отримано з journals.uran.ua/index.php/2306-5532/article/download/18081/15828

Полатайко, О. М. (2014). Герменевтичний аспект підготовки студентів до педагогічної практики з художньої культури. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 14: Теорія і методика мистецької освіти, 16(2), 142–146.

Реброва, О. Є. (2012). Методологічні основи педагогічної ментальності: Культурологічний та професійний аспекти: Монографія. Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова.

Степанова, Л. В. (2016). Герменевтична компетентність як компонент фахової підготовки вчителів музики та хореографії. Матеріали і тези ІІ Міжнародної конференції молодих учених та студентів"Музична та хореографічна освіта в контексті культурного розвитку суспільства". 2, сс. 112 - 117. Одеса: ПНПУ ім. К. Д. Ушинського.

Хмелевська, І. О. (2021). Методика формування інтегральної компетентності майбутніх викладачів музичного мистецтва та хореографії. (Дис. канд. пед. наук), Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Суми.

Шип, С. В. (1998). Музична форма від звуку до стилю: Навчальний посібник. Київ: Заповіт.

Шип, С. В. (2004). О семиотических основаниях музыкальнопедагогической герменевтики. Наука і освіта: Науковопрактичний журнал Південного наукового центру АПН України, 4–5, 210–214.

Шип, С. В. (2015). Основы анализа формы хореографических произведений: Учебное пособие (изд. 2-е, дополн.). Одесса: ЮНПУ имени К.Д.Ушинского.

Anderson, L. W., Krathwohl, D. R., Airasian, P. W., Raths, J., Mayer, R. E., Cruikshank, K. A., . . . Bloom, B. S. (2001). A taxonomy for learning, teaching, and assessing: A revision of Bloom’s taxonomy of educational objectives. New York: Longman. Retrieved from http://bit.do/Anderson-Krathwohl-taxonomy-pdf

Armstrong, P. (2019). Bloom’s Taxonomy. Retrieved from Center for Teaching Vanderbilt University: cft.vanderbilt.edu/guides-sub-pages/blooms-taxonomy/.

Brown, R. B. (1993). Meta-competence: A recipe for reframing the competence debate. Personnel Review, 22(6), 25-36. doi:10.1108/EUM0000000000814

Flavell, J. H. (1979). Metacognition and cognitive monitoring: A new area of cognitive–developmental inquiry. American Psychologist, 34(10), 906–911. doi:10.1037/0003-066X.34.10.906

Gértrudix-Barrio, M., & Gértrudix-Barrio, F. (2010). The Utility of Musico-visual Formats in Teaching. Revista Comunicar, 17(34), 99-107. doi:10.3916/C34-2010-02-10

Ivanitskaya, L., Clark, D., Montgomery, G., & Primeau, R. (2002). Interdisciplinary learning: Process and outcomes. Innovative higher education, 95-111. Retrieved from www.researchgate.net/publication/225958578

Pintrich, P. R. (2002). The role of metacognitive knowledge in learning, teaching, and assessing. Theory into practice, 41(4), 219-225. doi:10.1207/s15430421tip4104_3

Ripalda, M. C. (2019). Dance and choreography competence of university physical education teachers. European Journal of Physical Education and Sport Science, 5(9), 116-137. doi:10.46827/ejpe.v0i0.2524