Регіональні диригентсько-хорові школи в Україні: порівняльний аналіз

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24195/artstudies.2023-1.7

Ключові слова:

регіональна диригентсько-хорова школа, порівняльний аналіз, хорове виконавство, виконавське музикознавство, диригентсько-хорова освіта, хорове мислення, інтерпретація хорової музики, комунікативні традиції, художньо-ментальні особливості

Анотація

Дослідження присвячене порівняльному аналізу регіональних диригентсько-хорових шкіл в Україні. Мета статті полягає в узагальненні спільних та відмінних рис мистецького буття регіональних диригентсько-хорових шкіл України ХХ – початку ХХІ ст. Пріоритетними методами дослідження є: регіональний мистецтвознавчий – для виявлення специфіки перебігу мистецьких процесів у регіонах України; компаративний мистецтвознавчий – для виявлення доцентрових та відцентрових тенденцій, спільних та відмінних рис виконавських традицій, художньо-ментальних особливостей регіональних диригентсько-хорових шкіл; моделювання – для модельного прогнозування буття регіональних диригентсько-хорових шкіл ХХ – початку ХХІ ст. Висвітлено особливості функціонування Львівської, Одеської, Київської та Харківської диригентсько-хорових шкіл як найбільш потужних презентантів хорового мистецтва регіонів України. Відзначено контекстуальні зв’язки регіональних диригентсько-хорових шкіл першої половини ХХ ст. із суспільними тенденціями національного руху. Наголошено на позитивній динаміці розвитку професійного хорового виконавства та аматорського хорового співу в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Простежено новітні тенденції національної диригентсько-хорової школи в аспекті її входження до європейського соціокультурного простору. Розкрито самобутні ознаки регіональних диригентсько-хорових шкіл у трансляції комунікативних традицій. Окреслено самобутні риси хорового мислення у творчій діяльності регіональних диригентсько-хорових шкіл. Виявлено основні вектори діяльності митців як ознаки самобутності шкіл. Простежено репертуарні тенденції та стильові константи музично-виконавської діяльності шкіл як віддзеркалення регіональних художньо-ментальних особливостей.

Посилання

Батовська, О. М. (2017). Сучасне академічне хорове мистецтво a cappella: монографія. Харків : Планета принт.

Герчанівська, П. Е. (2015). Культурологія: Термінологічний словник. Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв.

Гуральник, Н. П. (2007). Українська фортепіанна школа ХХ століття в контексті розвитку музичної педагогіки: історико-методологічні та теоретико-технологічні аспекти: монографія. Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова.

Дедусенко, Ж. В. (2000). Школа і традиція у виконавському мистецтві. Культура України. Мистецтвознавство : Збірник наукових праць,7, 158–166.

Кияновська, Любов. (2019). Музична антропологія і її перспективи в сучасній гуманітарній науці. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 1. URL: https://journals.uran.ua/visnyknakkkim/article/view/166950

Кундис, Р. Ю. (2019). Діяльність Львівської баянної школи в контексті українського народно-інструментального мистецтва. (Дис. канд. мистецтв.), Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка. Суми. Лащенко А. П. (2007). З історії Київської хорової школи. Київ : Муз. Україна.

Фрайт, О. В. (2021). Музично-вербальна емінентність у інтерпретаційному дискурсі мистецтвознавства. (Дис. д-ра мистецтв.), Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Київ.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-12

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2. МОДЕРНІ ПОШУКИ У ПРОСТОРІ МИСТЕЦТВА