Художньо-пізнавальна функціональність метакогнітивних доменів інтегральної компетентності майбутніх фахівців музичної та хореографічної освіти
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2022-1.5Ключові слова:
художнє пізнання, інтерпретація, герменевтичний підхід, метакогнітивне знання, метакогнітивний домен, інтегральна компетентність, майбутні фахівці музичної та хореографічної освіти.Анотація
Дослідження присвячене вивченню функцій, які виконують метакогнітивні домени інтегральної компетентності майбутніх фахівців музичної та хореографічної освіти в процесі художнього пізнання. На основі здійсненого теоретичного аналізу наукових джерел визначено, що означені метакогнітивні домени як такі забезпечують усвідомленість та цілеспрямованість процесу застосування компетентностей із метою досягнення певних освітніх цілей. З’ясовано, що безпосередньо на процес активізації фахових і трансверсальних компетентностей задля здійснення художнього пізнання впливає метакогнітивний домен «стратегічні знання». Шляхом теоретичного моделювання було визначено, що регуляційні функції останнього дозволяють активізовувати дієвість компетентностей із метою забезпечення процесів формування під час художнього пізнання мистецького тезаурусу, а також ідентифікації та поєднання дискретних художніх явищ у єдину інтерпретаційну концепцію, яка відображує певну культурну картину світу. Експериментальна робота в межах дослідження була спрямована на виявлення функціонального значення метакогнітивного домену «стратегічні знання» в процесі художнього пізнання шляхом порівняння результатів оцінювання рівня сформованості умінь визначати цілі мистецько-освітнього процесу та метаумінь майбутніх фахівців музичної та хореографічної освіти здійснювати інтеграцію художньо-мистецької інформації задля вирішення художньо-інтерпретаційних та творчорозвивальних завдань мистецько-освітнього процесу.
Посилання
Линенко, А. Ф. (2010). Герменевтичний підхід як умова формування компетентного вчителя. В Н. Давидович, Р. Явия, & М. Довев (Ред.), Международный Форум «Современные тенденции в педагогической науке Украины и Израиля: путь к интеграции» (стр. 22-23). Самария: Ариэль.
Ніколаї, Г. (2010). Музично-педагогічна компаративістика: шляхи розвитку. Порівняльно-педагогічні студії, 1-2. Отримано з journals.uran.ua/index. php/2306-5532/article/download/18081/15828
Полатайко, О. М. (2014). Герменевтичний аспект підготовки студентів до педагогічної практики з художньої культури. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 14: Теорія і методика мистецької освіти, 16(2), 142–146.
Реброва, О. Є. (2012). Методологічні основи педагогічної ментальності: Культурологічний та професійний аспекти: Монографія. Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова.
Степанова, Л. В. (2016). Герменевтична компетентність як компонент фахової підготовки вчителів музики та хореографії. Матеріали і тези ІІ Міжнародної конференції молодих учених та студентів»Музична та хореографічна освіта в контексті культурного розвитку суспільства». 2, сс. 112–117. Одеса: ПНПУ ім. К. Д. Ушинського.
Хмелевська, І. О. (2021). Методика формування інтегральної компетентності майбутніх викладачів музичного мистецтва та хореографії. (Дис. канд. пед. наук), Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Суми.
Шип, С. В. (1998). Музична форма від звуку до стилю: Навчальний посібник. Київ: Заповіт.
Шип, С. В. (2004). О семиотических основаниях музыкальнопедагогической герменевтики. Наука і освіта: Науковопрактичний журнал Південного наукового центру АПН України, 4–5, 210–214.
Шип, С. В. (2015). Основы анализа формы хореографических произведений: Учебное пособие (изд. 2-е, дополн.). Одесса: ЮНПУ имени К.Д. Ушинского.
Anderson, L. W., Krathwohl, D. R., Airasian, P. W., Raths, J., Mayer, R. E., Cruikshank, K. A., . . . Bloom, B. S. (2001). A taxonomy for learning, teaching, and assessing: A revision of Bloom’s taxonomy of educational objectives. New York: Longman. Retrieved from http:// bit.do/Anderson-Krathwohl-taxonomy-pdf
Armstrong, P. (2019). Bloom’s Taxonomy. Retrieved from Center for Teaching Vanderbilt University: cft. vanderbilt.edu/guides-sub-pages/blooms-taxonomy/. Brown, R. B. (1993). Meta-competence: A recipe for reframing the competence debate. Personnel Review, 22(6), 25-36. doi:10.1108/EUM0000000000814
Flavell, J. H. (1979). Metacognition and cognitive monitoring: A new area of cognitive–developmental inquiry. American Psychologist, 34(10), 906–911. doi:10.1037/0003-066X.34.10.906
Gértrudix-Barrio, M., & Gértrudix-Barrio, F. (2010). The Utility of Musico-visual Formats in Teaching. Revista Comunicar, 17(34), 99-107. doi:10.3916/ C34-2010-02-10
Ivanitskaya, L., Clark, D., Montgomery, G., & Primeau, R. (2002). Interdisciplinary learning: Process and outcomes. Innovative higher education, 95-111. Retrieved from www.researchgate.net/ publication/225958578
Pintrich, P. R. (2002). The role of metacognitive knowledge in learning, teaching, and assessing. Theory into practice, 41(4), 219-225. doi:10.1207/ s15430421tip4104_3
Ripalda, M. C. (2019). Dance and choreography competence of university physical education teachers. European Journal of Physical Education and Sport Science, 5(9), 116-137. doi:10.46827/ejpe. v0i0.2524